Я постійно питаю,

Хто, ти такий і навіщо?

Завжди, приходиш не знаю,

Чому живеш, у людях вічно?

Боротись з тобою, неможливо!

Тебе притупити можна, та не вбити!

Твоя вічна присутність, дуже важлива!

Тобі все одно, кого підкорити!

Страх, залиши мене, я, постійно благаю!

Страх, залиши мене, я, від тебе тікаю!

Страх, відпусти мене, я, тобі не потрібен!

Страх, пожити трохи, я, без тебе згідний!

Нехай, я буду відчувати,

Твої, холодні руки!

Нехай, буде піт проступати,

Коли твій подих, почують вуха!

Ти ховаєшся, по темних закутках!

Твоя подруга, зветься розлукою!

Знайти тебе можна, в порожніх кімнатах!

Та без тебе життя, було б дивною штукою!

Страх, залиши мене, я, постійно благаю!

Страх, залиши мене, я, від тебе тікаю!

Страх, відпусти мене, я, тобі не потрібен!

Страх, пожити трохи, я, без тебе згідний!

Важко жити з тобою поруч!

Важко жити з тобою поруч!

Важко жити з тобою поруч!

Я буду жити з тобою поруч!

Я буду жити з тобою поруч!

Я буду жити з тобою поруч!

Я буду жити з тобою поруч!

Я буду завжди з тобою!